20 Лют 10 Реферальні посилання і наш менталітет
Партнерські програми або партнерки – це вид ділового співробітництва, при якому ініціатор партнерської програми ділиться частиною прибутку з партнером, який привів йому клієнта. Це гарний спосіб заробітку для тих, кому важко придумати або реалізувати власний повноцінний бізнес. Партнерки – один з найрозповсюдженніших видів заробітку в інтернеті. От і все що потрібно знати про партнерки, – в деталі влізати не буду.
Я хотів би зачіпити одну цікаву тему. А саме, партнерські програми і наш менталітет. Під словом “наш” я маю на увазі пострадянський: український, російський, білоруський – братні народи, у дечому ми дуже навіть схожі. А ще під словом “наш” я розумію себе, так як визнаю що у повній мірі є носієм цього менталітету зі всіма відповідними наслідками.
Отож, є певний магазин. Або навіть не так, візьмемо те що ближче, свою тематику – SEO, заробіток в інтернеті, манімейкінг. Є система продажу посилань, у якої є своя партнерська програма. Кожен партнер має своє реферальне посилання – спеціальний ідентифікатор, за яким система визначає, що новий відвідувач прийшов саме завдяки партнеру. Наприклад, www.sape.ru/r.nvTzpBVKnl.php – реф. посилання для сапе.ру
Людина, що заробляє в цій системі сплачує їй комісію у розмірі, допустим, 1 відсотка. З цього відсотка, знову ж таки допустим, четвертину грошей система виплачує тому, хто привів цю людину – партнеру. Тобто принцип весь у тому, що користувачу системи впринципі повинно бути всеодно, чи він сам дізнався про систему чи прийшов по реферальному посиланню, бо на його грошах і заробітках це ніяк не відобразиться.
Зате, відображається на заробітках інших. І саме тут вступає в дію цей наш менталітет.
“Погана новина: хата згоріла. Добра новина: в сусіда теж”
Або навпаки:
“Купив нову машину, але не дуже радію, бо в сусіда всеодно краща”
Знайомі такі фрази? Вони хоча і жартівливі, наші погляди таки відображають влучно. Дуже часто ми замість того, щоб потішитись за чужі досягнення, заздримо їм. І все це переноситься на реферальні посилання: “Це ж якщо я піду по цьому посиланню, хтось заробить бабло!”
Каюсь! Але сам теж таким страждаю. Хоча і розумію, здавалось би, всю ситуацію, та десь в підсвідомості ця ментальна риса таки добре засіла і деколи сама по собі спрацьовує. Тому цей пост пишу не лише для вас, але і для себе.
Отож, для боротьби з цим ментальним недоліком, сформулюю два правила відношення до партнерських програм і реферальних посилань:
- Я не передплачу ні копійки, якщо скористуюсь реф. посиланням;
- Людина що поділилась зі мною посиланням (а часто з ними і певною цікавою інформацією) заслуговує на певний заробіток, адже допомогла мені знайти потрібне.
Ось так, не нехтуємо працею блогерів і позбуваємось ментальної зависті.
Доречі, про блогерів. В постовому сьогодні у нас блог про Львів.
Схожі статті
Tags: бізнес, заробіток в Інтернет, менталітет, партнерскі програми, реферальне посилання
Reader's Comments
Leave a Comment
“сам теж таким страждаю” я – ні. Втім, дуже добре ліквання – розміщувати реферальні поклики самому. То змінює перспективу й відтак змінює ставлення.
Дмитро, у мене як частина лікування – написання статті про це. Написав, відчуваю полегшення:)
Славянский менталитет очень простой – никому ничем не поможет, все обрезают реф ссылки. Вряд ли когда то мы исправимся – это у нас в крови.
Владимир, думаю со временем исправимся – мы же не только славяне, но и европейцы;)
Мы такие европейцы какие у нас дороги. Я например – марсианин, потому, что в Киеве живу. Только на летающую тарелку еще не накопил, катаюсь в метро)
Ghost, ок, перефразирую: мы начинающие европейцы)))
То все залежить не від менталітету, а від конкретної людини. Я, скажімо, частенько навіть сам рефку прошу – бо тоді людина, якій я рефералом стану, допомагатиме бодай порадою. Або ж з друзями міняємось рефпосиланнями: якщо знайшов прибуткову тему, то чому б і іншим не порадити? Як на мене, то всі ДОРОСЛІ (лише тут не у віці справа) люди саме так і міркують
Так Akceptor має рацію,так потім лекше розібратися з партнеркою.